Історія закладу освіти
В другій половині ХІХ століття в слободі Грушуваха при Миколаївській однопристольній церкві існувала церковно-приходська школа, а також земське училище. Церква і школа знаходились у східній частині села. Навчальний рік у школі був дуже коротким – 130-140 днів. Починався навчальний рік між вереснем-листопадом, а закінчувався в квітні-травні. Навчання тривало три роки. Викладання проводилося згідно з обов’язковими програмами. Учні вивчали закон божий, який читав отець Федір, церковно-слов’янську граматику, російську мову (читання, письмо, граматику), арифметику і в невеликому обсязі співи.
Вчителькою молодших класів в цій школі працювала Оглобліна Віра Іванівна, яка нагороджувала по закінченню школи кращих учнів «Євангелієм», книгою «Вешние всходы», похвальним листом і портретом М.В.Гоголя, підписуючи їх такими словами: «Помни, чему тебя в школе учили, никогда не забывай учивших тебя. Твоя первая учительница Вера Оглоблина». За радянських часів в цій школі працював вчителем початкових класів Шутар Гордій Оксентійович.
У 1912 році в південній частині села на вулиці, сучасна назва якої Зелена, була збудована нова цегляна двоповерхова школа. Будували її громадою на кошти селян. Навчання в цій школі тривало 6 років. Біля школи був великий фруктовий сад, в дворі були господарський сарай, погріб і дерев’яна майстерня, в якій вчитель ручної праці Мусієнко Василь Федорович навчав дітей обробляти дерево рубанком, фуганком. Учні також виробляли вироби з соломи, оздоблювали рамочки, в’язали віники та плели з лози кошики. Директором школи був Яків Петрович (на жаль прізвища не вдалось з’ясувати), завучем працював Шаповалов Василь Федорович, який згодом став директором цієї школи (він ще працював в школі села Петрівське).
Вчителем початкових класів тут працювали Ганна Моїсеївна, Олімпіада Петрівна, Абрамов Григорій Григорович, Скрипник Єфросинія Марківна, Темна Ольга Федорівна. Скрипник Карпо Мартинович вчив дітей фізиці, Мусієнко Григорій Іванович і Скородинський Володимир Іванович – математиці.Уроки німецької мови вів Темний Єгор Андрійович, він також був завучем. Російську мову і літературу викладала Сулковська Ніна Миколаївна. Української мови та літератури навчав дітей Макогон Данило Панкратович. Піонервожатими працювали Левицька Олександра Романівна і Макогон Дора Семенівна.
Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років в приміщенні школи містився німецький штаб і шпиталь. В серпні 1943 року загарбники підірвали будівлю школи.
Після звільнення села, школа містилася в трьох хатках, що були розташовані на теперішній вулиці 60-р.Жовтня. А потім перейшли навчатися до колишнього панського будинку, що належав сільському клубові. Приміщення було замалим для учнів, а тому навчалися діти в дві зміни. Директором цієї школи була Скрипник Єфросинія Марківна.
На жовтневі свята в 1964 році була відкрита нова 8-річна школа в центрі села. Будувати школу будівельникам допомагали учні та їх батьки. Відкриття школи відбулося урочисто і радісно. «Червону стрічку» перерізали першокласники Демиденко Віри Степанівни Підмогильна Тетяна (нині вчитель початкових класів Бородавка Тетяна Василівна) і Кармазін Василь (на жаль дуже рано пішов із життя).
Першим директором новозбудованої школи став Гончар Олександр Макарович, який навчав дітей також географії. О.М.Гончар – людина добре відома, і не тільки в Грушувасі. Інвалід Великої Вітчизняної війни, ветеран педагогічної справи і великий ентузіаст, він за життя зробив чимало добрих справ, Почесний громадянин села Грушувахи. Декілька десятків років він очолював Грушуваську 8-річну школу, дбав про матеріальну базу і навчання учнів.
З метою створення найбільш сприятливих умов для виховання дітей, батьки яких працюють і не мають змоги приділяти їм протягом дня належну увагу, в школі було створено групи продовженого дня, де учні після занять залишалися в школі, одержували харчування, виконували під керівництвом педагога-вихователя домашні завдання.
Учні школи об’єднувалися в піонерську дружину імені А.Гайдара. Багато років свого життя і душі віддала роботі з дітьми піонервожата Герасименко Наталя Романівна. Це вона організовувала і проводила з дітьми трудові десанти, піонерські свята, концерти, зустрічі з цікавими людьми. Під її керівництвом та турботою О.М.Гончара в школі багато років працювала піонерська і Ленінська кімнати.
Доброзичливий, працьовитий колектив талановитих майстрів-педагогів навчав дітей «розумному», «доброму», «вічному». Це вчителі молодших класів: Демиденко В.С., Тульпа К.М., Скрипник Є.М., Авраменко Є.М. Пізніше – Кужнєва Л.О., Тульпа О.О. Багато років завучем школи була Макогон Р.І., яка разом з Вінник П.С. викладали українську мову та літературу. Гончар П.Ф. тривалий час вчила дітей історії, а Гончар О.Т. і пізніше Безугла О.П (Масіч) – навчали дітей математиці. Повернулася до рідної школи працювати вчителем російської мови та літератури Галагань Галина Іванівна. Багато років життя присвятив школі вчитель фізики і трудового навчання Тульпа Микола Йосипович.
Працювали в школі й багато інших вчителів: Боровик В.В., Боровик Н.В., Ярмош М.В., Тихонова Г.О. Після закінчення педінституту працювала в школі Реуцька Ніна Олександрівна, спочатку вчителем німецької мови, а потім – української мови та літератури.
Гончара Олександра Макаровича, як директора школи, що пішов на заслужений відпочинок, змінив Кожевніков Василь Федорович, який викладав ще й фізику. В.Ф.Кожевніков був директором школи до 1990 року, він пішов на пенсію, а директором був призначений Кужнєв Віктор Володимирович, який до цього багато років працював у цій школі вчителем фізичного виховання,разом зі своєю дружиною Кужнєвою Л.О. вчителькою початкових класів.
В перші роки свого керівництва Кужнєв В.В. подбав про заміну старого парового опалення школи новим. У вересні 1994 року в житті села сталася значна подія – почалася газифікація села. Приміщення школи було теж газифіковано і проведено водопровід. А в 1999-2000 н.р. в школі було відкрито 10-11 класи і школа стала ЗОШ І-ІІІ ступенів. З січня 2004 року в школі обладнано комп’ютерний клас.
В 2011 році директором школи призначено Коваль Ірину Миколаївну, заступником з НВР - Макогон Ірину Іванівну.
З 1 вересня 2012 року загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів реорганізовано у навчально-виховний комплекс (дитячий садок - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів).
